13.09.2017
5 запитань для Зази Буадзе

1. Показ фільму «Червоний» розпочався 24 серпня 2017 року. А на афіші під назвою можна прочитати фразу: «боротьба, яка триває досі». Дата та гасло були спеціально підібрані?

Розпочати прокат фільму на день Незалежності України, було спільним рішенням всієї команди, яка над цим працювала. Кінострічка була готова ще взимку, втім ми вичікували певну дату. Що стосується фрази – вона також не випадкова. Адже ми не знімали фільм тільки про події в далекому ГУЛАГ у 1947 році (на превеликий жаль, мало хто знає та пам’ятає про ті події). Ця боротьба тривала й до цього часу, вони триває й зараз і триватиме до тих пір, поки ми не переможемо. Тому що це – історична та космічна справедливість.

2. Стрічка отримала змішані відгуки: хтось її хвалить, хтось різко критикує. Я помітила два основних моменти, які обурюють глядачів. Перше: чому більшу частину фільму герої розмовляють російською мовою? Друге: виникають питання з приводу заявленого жанру «вестерн».

Якщо коротко переказати суть фільму, то це – чистий вестерн. У нас є глухе забуте місце (в американських фільмах – це дикий захід, у нас – ГУЛАГ, Урал). Де править злий і божевільний шериф вдень, а вночі – бандити. В якийсь момент з’являється герой без страху та докору, який починає змінювати все навколо та сам перетворюється в якусь стихію. Він приходить героєм і йде героєм. Тому був заявлений саме цей жанр. Якщо дивитись глибше: це кіно про неминучу загибель лжебогів.

Що стосується мови, автор однойменної книжки, Андрій Кокотюха написав свій роман українською і це – літературний твір. Ми знімали кіно та, якби наші персонажі, наприклад, вори говорили «на фені» українською, було б дуже смішно. Взагалі, у нас мова в фільмі – частина драматургії. Всім, хто не дивився фільм, я нагадаю в нас два головних герої – Данило Червоний із Західної України хорунжий УПА та радянський льотчик Віктор Гуров зі східної України. Так ось, другий герой принципово говорить російською та поступово, ближче до кінця стрічки Віктор переходить на українську.

3. Суб’єктивно, на Вашу думку, чому не фільм «Червоний» висунули на американську кінопремію «Оскар»?По-перше, це – не було чимось дуже важливим для нас, для нашої знімальної групи. Адже саме в цей час у нас була гарячка – прем’єра, допрем’єрні покази тощо. По-друге, обраний фільм – дуже гідний, це – «Рівень чорного», режисера Валентина Васяновича, я його вітаю від всього серця. Але я подумав от про що. В Європі не так багато країн, які можуть дозволити собі мати справжню кіноіндустрію. Ще менше країн, які зобов’язані мати. Так от, Україна зобов’язана мати свою власну кіноіндустрію з різноманітним жанровим кіно, щоб заповнити всі ніші.

Це я до чого? Мені здається, нам потрібні подібні премії, для того щоб із часом продемонструвати всьому світові міць та високий рівень українського кіно. Розумієте, сьогодні зранку я показав змонтований матеріал нового фільму «Позивний Бандерас», потенційному дистриб’ютору.

Та у нас тепер виникла проблема: коли запускати в прокат, щоб українські фільми не заважали один одному. За цей рік при підтримці «Держкіно», глядачі зможуть подивитись 13 українських фільмів, у наступному році їх буде ще більше. В 2014-му про це мріяти було неможливо. Але хтось мріяв, а хтось – працював. Тому сьогодні ми маємо такі приємні цифри.

4. Розкажіть про Ваше улюблене українське кіно. Та чи є у Вас мрія зняти якийсь певний фільм?

Якщо говорити загалом, то, авжеж, це класика «Земля» та «Звенигора» Довженко. Мені подобається «Кам’яний хрест», я в захваті від фільму мого друга Сергія Маслобойщикова «Співачка Жозефіна та мишачий народ». А взагалі, мені подобаються всі українські фільми, особливо – сучасні. Якщо зазирнути в майбутнє, так – є мрія. Ми працюємо над одним проектом, також історичним фільмом. Кіно називатиметься «Одноденна республіка», це про республіку «Карпатська Україна», яка проіснувала всього один день. Але не тільки про це, там є абсолютно реальні історичні персонажі та планується дуже потужна історія. Це найголовніша моя мрія – зробити цей фільм.

5. Запитання, яке я ставлю всім гостям у нашій студії. Нас слухають і чують в Криму, чи є Вам що сказати тим, хто наразі слухатиме наш ефір?

Я абсолютно впевнений, що вор завжди буде покараний, а вкрадене повернеться тому, кому воно належить. Ті люди, які розраховують на щось інше помиляються. Справедливість – вона існує.

Повна версія інтерв'ю за посиланням.

Всі випуски програми «Наші Люди» тут.